Клиа.
Вот уже в Киев пришла регистрация.
Чи буде Київ для киян? | 28.2.2008 | Київ
Мер Києва хоче офіційно реєструвати людей, які приїздять жити та працювати до столиці з інших регіонів України. Місцева влада таким чином хоче збалансувати бюджет міста, проте не завжди звертає увагу на права людини.
Леонід Черновецький знову продемонстрував "особливе ставлення" до людей, які не мають столичної реєстрації. Ідея реєстрації громадян України, які переїжджають до Києва, не є новою та з’явилася майже рік тому. Тоді Леонід Черновецький і його заступник Олександр Ржавський хотіли запровадити так звану "комунальну картку" для приїжджих. За цим документом людей не лише мали реєструвати, з них ще збирали би гроші за право мешкати в столиці.
Така ідея відразу викликала обурення та не була реалізована, але міська влада продовжувала висувати нові ініціативи в цьому напрямку. Наприклад, йшлося про можливість обмеження доступу до навчання у школах дітей осіб, офіційно не зареєстрованих у Києві.
Проте пропозиції щодо підрахунку приїжджих продовжують обговорюватися. Столична влада вирішила створити Міжвідомчу координаційну раду з обліку чисельності населення Києва, хоче підраховувати людей за кількістю хліба, який з’їдається в місті, обсягами продажу цигарок, спиртних напоїв, інших продуктів, навантаженню на транспорт тощо.
Створення різноманітних установ і перепис населення є справами майбутнього, проте нещодавно в київського керівництва з’явилась нова потенційно скандальна ідея.
Леонід Черновецький знову захотів підрахувати людей з інших регіонів України, які працюють у столиці. Причина проста – мер прагне отримати більше державних грошей. "Не всі роботодавці та наймані робітники бажають офіційно фіксувати свою співпрацю. Відтак маємо тіньову складову сфери зайнятості. Через відсутність точного реєстру мешканців Києва ми не можемо отримати відповідний розмір субсидій від Кабінету міністрів", - процитувала Черновецького прес-служба КМДА.
Можна погодитись із тим, що проблема так званої "чорної зарплати", з якої не сплачуються податки та збори, є болючою для столиці з її вищими, ніж у середньому по Україні прибутками, які привертають сюди багато людей (мало хто з регіонів може похвалитися офіційною середньою зарплатою в понад 2 тисячі гривень). Правий градоначальник і в тому, що комунальне господарство, транспорт, соціальна інфраструктура міста зараз перебувають у важкому стані, а збільшення кількості киян не сприяє його поліпшенню.
Юрист виконавчого директора Української спілки з прав людини В.Яворський обіцяє в суді оскаржити будь-яке рішення столичної влади, що порушуватиме права людей. Кількість людей, які мешкають в українській столиці, за даними Держкомстату, наприкінці 2007 року становила 2 мільйони 731 тисячу. В той же час, за неофіційними підрахунками ця цифра набагато перевищує позначку в 4 мільйони. Статистика ця неточна, говорять і про 5 мільйонів, проте очевидно, що місто перевантажене.
Влада ж, у разі вирішення цієї проблеми, обіцяє поповнити міський бюджет, залучити кошти на розвиток інфраструктури.
Ухвалений у 2003 році закон "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (одним з авторів цього документа був ще Л.Черновецький) говорить про те, що держава гарантує свободу пересування та вільний вибір місця проживання на її території. Більше того, "реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією", зокрема права на працю. Та й стаття 33 Основного закону говорить про те, що на території України гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, а тому й реєстрація за місцем фактичного проживання не повинна бути обов’язковою.
Чи буде Київ для киян? | 28.2.2008 | Київ
Мер Києва хоче офіційно реєструвати людей, які приїздять жити та працювати до столиці з інших регіонів України. Місцева влада таким чином хоче збалансувати бюджет міста, проте не завжди звертає увагу на права людини.
Леонід Черновецький знову продемонстрував "особливе ставлення" до людей, які не мають столичної реєстрації. Ідея реєстрації громадян України, які переїжджають до Києва, не є новою та з’явилася майже рік тому. Тоді Леонід Черновецький і його заступник Олександр Ржавський хотіли запровадити так звану "комунальну картку" для приїжджих. За цим документом людей не лише мали реєструвати, з них ще збирали би гроші за право мешкати в столиці.
Така ідея відразу викликала обурення та не була реалізована, але міська влада продовжувала висувати нові ініціативи в цьому напрямку. Наприклад, йшлося про можливість обмеження доступу до навчання у школах дітей осіб, офіційно не зареєстрованих у Києві.
Проте пропозиції щодо підрахунку приїжджих продовжують обговорюватися. Столична влада вирішила створити Міжвідомчу координаційну раду з обліку чисельності населення Києва, хоче підраховувати людей за кількістю хліба, який з’їдається в місті, обсягами продажу цигарок, спиртних напоїв, інших продуктів, навантаженню на транспорт тощо.
Створення різноманітних установ і перепис населення є справами майбутнього, проте нещодавно в київського керівництва з’явилась нова потенційно скандальна ідея.
Леонід Черновецький знову захотів підрахувати людей з інших регіонів України, які працюють у столиці. Причина проста – мер прагне отримати більше державних грошей. "Не всі роботодавці та наймані робітники бажають офіційно фіксувати свою співпрацю. Відтак маємо тіньову складову сфери зайнятості. Через відсутність точного реєстру мешканців Києва ми не можемо отримати відповідний розмір субсидій від Кабінету міністрів", - процитувала Черновецького прес-служба КМДА.
Можна погодитись із тим, що проблема так званої "чорної зарплати", з якої не сплачуються податки та збори, є болючою для столиці з її вищими, ніж у середньому по Україні прибутками, які привертають сюди багато людей (мало хто з регіонів може похвалитися офіційною середньою зарплатою в понад 2 тисячі гривень). Правий градоначальник і в тому, що комунальне господарство, транспорт, соціальна інфраструктура міста зараз перебувають у важкому стані, а збільшення кількості киян не сприяє його поліпшенню.
Юрист виконавчого директора Української спілки з прав людини В.Яворський обіцяє в суді оскаржити будь-яке рішення столичної влади, що порушуватиме права людей. Кількість людей, які мешкають в українській столиці, за даними Держкомстату, наприкінці 2007 року становила 2 мільйони 731 тисячу. В той же час, за неофіційними підрахунками ця цифра набагато перевищує позначку в 4 мільйони. Статистика ця неточна, говорять і про 5 мільйонів, проте очевидно, що місто перевантажене.
Влада ж, у разі вирішення цієї проблеми, обіцяє поповнити міський бюджет, залучити кошти на розвиток інфраструктури.
Ухвалений у 2003 році закон "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (одним з авторів цього документа був ще Л.Черновецький) говорить про те, що держава гарантує свободу пересування та вільний вибір місця проживання на її території. Більше того, "реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією", зокрема права на працю. Та й стаття 33 Основного закону говорить про те, що на території України гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, а тому й реєстрація за місцем фактичного проживання не повинна бути обов’язковою.